Занадто

Відкрий  своє  серце  і  небо  і  долю
Явися  хоча  б  уві  сні
І  поглядом  тихим,знайомим  до  болю
Пронизуй  всю  душу  мені

Занадто  багато  залишилось  вчора
Занадто  багато  мене
Свідомість  страшна  і  отруйна  потвора
Все  те,що  було,не  пройде

Я  сіль  твоїх  сліз  розтиратиму  в  рани
І  довго  ітиму  туди
Де  віра  в  надію  весну  зустрічає
І  з  жахом  чекає  зими..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286706
Рубрика: Присвячення
дата надходження 16.10.2011
автор: TarlsoN