Порозумітися з собою інколи так важко,
Бути ніби гойдалка й земля іде з під ніг…
Помилки по збирати у скляну прозору пляшку,
Щоб згодом десь розбити гордо об поріг…
Переступить мужу, між гордістю і ЕGO...
Завжди так не помітно й легко, в одну мить…
Задерши голову не бачиш навіть неба,
І хочеш похвали і ще мене хваліть!!!
А потім падаєш в буденність мов у яму…
Звичні всі проблеми дотискають до кінця,
І все чомусь не так…хоч всі такі же самі,
Твоя егоїстичність знову у кравця…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286174
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.10.2011
автор: Юра...