Мерцям

Чого  ви  плачете?  Я  ще  не  вмер.
Я  ще  живу.  Навіщо  зайвий  сум?
Я  весь.  Я  тут.  Я  зараз.  Ще  не  час.
Не  рийте  ям  і  не  готуйте  трун.

У  співчутті  у  вас    сичить  бажання  зла,
в  жалобі  –  страх,  у  сміхові  –  брехня.
Спаліть  себе,  вугілля  підгорніть  –  
Спаліть  на  ньому  своє  співчуття.

Вам  треба  вмерти,  щоб  почути  смак  землі,
Розкрити  пори,  в  кров  ввібрати  жар.
Волосся  пахне  димом.  Край  води
спокуса  Сонцем  –  заповітний  дар.

Спів  залунає  радощів  і  чар  –  
Хай  чують  всі  цей  наш  шалений  згук.
Хай  нам  покаже  з  Вирію  шляхи
Ковток  із  чаші,  чаша  –  з  братніх  рук.

Останнє  слово  краще  промовчіть.
Лишіть  на  завтра  свій  останній  рух.
Ми  тут.  Ми  зараз.  Чули?  ми  живем
Поміж  вогнів  небес,  серед  землі  потуг.

02-03.08.2000

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285945
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2011
автор: Розбишака