Фенікс

Відроджуюсь  і  помираю,
І  воскресаю,  щоби  жити  знов.
То  сум  всю  душу  роз'їдає,
То  всепрощаюча  любов...

Часом  здається  сили  маю,
Що  гори  зрушить  би  змогла!
А  хвилями  така  байдужість  обіймає,  
Що  ні  бажань,  ні  цілей  вже  нема...

Часом  уся  моя  душа  згорає,  
Щоб  з  попелу  їй  голос  відродивсь...
Відроджується  й  помирає,
Щоб  воскресати  і  летіти  ввись!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285936
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2011
автор: Анна Лебідь