люблю…

Я  люблю  холодний  білий  сніг,  просто  люблю  і  сама  не  знаю  чому.  Люблю  ступати  по  ньому  і  залишати  відбитки  своїх  ніг.  Вони  такі  ж  м’які,  шкода,  що  чорні,  але  по-своєму  красиві.  Я  люблю  іній  на  деревах…  Крижаний…  Холодний…  Байдужий…  але  прекрасний.  Люблю,  коли  сніг  тихо  опускається  на  вії…  Люблю  розглядати  візерунки  сніжинок.  Люблю  морозиво  і  гарячий  шоколад…  Люблю  теплий  жовтий  пісок  і  прохолодну  морську  воду…Люблю  перші  промені  сонечка  навесні  і  ніжний  цвіт  дерев…  Люблю  опале  осіннє  листя,  його  теплий,  терпкий  аромат,  що,  часом,  дере  у  горлі…  Люблю  посмішки  друзів,  пухкенькі  ручки  свого  найменшого  братика  і  сині  очі  моєї  бабусі…  Люблю  гуляти  вечірніми  вулицями,  коли  стає  прохолодно…Люблю  запах  троянд  і  простоту  білих  ромашок…  Люблю  кислі  вишні…  Люблю  тишу  і  люблю  сперечатися  до  хрипоти…  Люблю  сидіти  біля  вікна  і  дивитися  на  срібний  відблиск  снігу  від  ліхтарів,  вдихаючи  запах  хвої  і  мандарин…  Люблю  сміятися  з  друзями  і  плакати  насамоті…  Люблю  голосно  слухати  музику  і  повторювати,  що  мене  ніхто  не  розуміє…  Люблю  тішитися,  як  маленьке  дитя…  Люблю  теплий  літній  дощ  і  веселку…  Люблю  вогники  на  ялинці…Люблю  ніжних  білих  ведмедів  із  величезним  бантом  на  шиї…  Люблю  тих,  хто  змушує  мене  посміхатися  і  тих  кому  причиняю  біль,  хоч  і  ненавмисне…  Люблю  сині  Карпати  і  крижану  прохолоду  гірських  річок…  Люблю  різнокольорові  надувні  кульки  і  подарунки…  Люблю  дивитися  на  нічне  небо  і  загадувати  бажання,  коли  падає  зірка…  Люблю  запах  вулиць  після  дощу…Люблю  фортепіано…  Люблю  мріяти  і  доводити  своє…  Люблю  любити  просто  так,  ні  за  що,  як  дитина…  Люблю  простоту  і  те,  що  люблю…Люблю  теплоту  сім’ї  і  неосяжність  блакитних  небес…  Люблю  коли  вітер  дме  в  обличчя  і  розвіває  волосся…  Люблю  бути  наївною…  Люблю  кольорові  олівці  і  білий  папір…  Люблю  прокидатися  щасливою…  Люблю  ставити  в  кінці  речення  трик  рапки…Люблю  пити  гарячий  чай,  закутавшись  у  теплу  ковдру…Люблю  квіти  і  молочний  шоколад…Люблю  музику,  а  особливо  гітару…Люблю  відчуття  щастя  і  чистоту  повітря…  Люблю  бути  комусь  потрібною  і  просто  бути  такою,  якою  я  Є…  Наперекір  усім…  Люблю.
P.S.  ♥

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285806
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2011
автор: Настя Мозгова