Я дякую тобі за те, що ти у мене була
І тішуся тим, що ти у мене є,
Шість зим для нас вже промайнуло
А сьоме літо в кожного своє...
Вже скільки часу ти живеш не поряд,
У вирах "паралельного" життя,
Така у нас напевно доля,
Була одна, тепер для кожного своя.
Не разом ми, та ти завжди зі мною,
У згадках світлих, в фотографіях моїх
Не розлучаюсь ні на мить з тобою
І згадую наш перший білий сніг.
Той сніг, що нас з'єднав на роки, той сніг, що холодно так розлучив….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285782
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.10.2011
автор: Дефектоскопіст