Я вже пішла, а може й не приходила
поміж зрадливою осінньою погодою,
Я вже пішла – між сонцем і між місяцем,
а ти мені сказати щось намітився.
Ми цим життям назавжди розмежовані.
Поглянь: дощами хмари пережовані.
Сумує світ за жовтою хустиною.
Ти теж ідеш, і я тебе не стримую.
Хай буде те, що зажди мало статися:
одній несила в тому розібратися.
Бо ще не раз тобою серце вколеться.
Ти вже пішов, я все ще на околиці…
11.10.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285717
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2011
автор: Omega