І неможливо погляду відвести…

Просила  тишу  вберегти  в  вітрів
верба,  загорнута  у  золотисте  сарі.  
У  сутінках  плив  жовтень  і  з-під  брів
він  сипав  на  вуста  Твої  солодке  карі.

На  перехресті  -  фОновий  диптих
як  пори  року  у  душі  на  перехресті...  
і    навіть    вітер  серед    верб    притих,
і    неможливо...  було    погляду    відвести...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285228
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.10.2011
автор: Окрилена