У темному, холодному неспокої,
Низькими, майже, стертими порогами,
Крізь осінь, що зробилася стоокою,
Я підійду до Вашої берлоги…
Нехай там буде рик і бризки люті,
І Сонце, що конає десь у зашморгу…
Я просто упаду на Ваші груди…
І буде Чорний Сум у нас за старшого…
Нестиме він сувору, грізну варту,
Летітиме до неба пил і попіл…
До фінішу, а мо’ і навіть старту
Лишається ще з добру сотню років…
Я тихо, ледь торкаючись, до тіней,
Губами, що чекали теплі весни,
Кохатиму… До болю, до прозріння…
Допоки не помру,.. або воскресну…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284795
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.10.2011
автор: Darka Lystopad