Послання з небес (присв. О. М. )

Необхідність  вибору  направді  є  найважчим  з  усього,  що  доводиться  робити  у  житті.

Наталка  Сняданко  (  "Колекція  пристрастей  або  пригоди  молодої  українки"  )

Пишу  тобі  цього  останнього  листа  
Промінням  сонця  по  нічному  небу.
Пишу,  поки  ще  не  прийшла  весна.
А  ти  читай!  Не  клич  мене.  Не  треба.
Я  свастику  зітру  з  лиця,
Підтекст  опіки  лиш  відомий  Богу.
І  не  спинити  мріям  бігунця,
Та  припинити  можу  я  облогу.
Нема  більш  сил.  Прости  мені.  Пробач.
Не  мала,  любий,  крил  одвіку.
В  площині  втрат  я  чую  плач.
Не  треба!  Їм  немає  ліку.
Збагни!  Ти  вигадав  собі
Святого  друга  в  ореолі.
Та  то  не  ангел.  Роздивись!
Створіння  боже  з  плоті  й  крові!
Не  стане  янголом  людина  
Заради  дружби.  Зрозумій!
Кохати  вже  немає  сили.
Та  я  кохаю,  Боже  мій!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284127
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2011
автор: Інга Хухра