Мабуть набридли ніжні почуття,
не ти, не я, ми більше не найкращі.
Тобі набридли вічності слова,
а я ховаюсь у забуті хащі.
Вже не тривожить січень і зима,
тоді мене забутого зустріла,
я був пустий, а ти була одна,
своїм теплом зігріти захотіла.
Мабуть забула, що таке весна,
якою ти дорогою блукаєш?
Для тебе в час весни я вже ніхто,
але чекаєш, бо мабуть кохаєш.
Вже не тривожить літо, серпень, я.
Залишусь десь забутий, не найкарщий.
Я дякую тобі за тишу дня,
чектиму, віднині буду кращий...
По скрипту: Разом..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283874
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Alexander Marchuk