У лісі, лісі темному,
У мороці й тіні,
По дубові зеленому,
Щось ходить увісні.
А ще очима блимає,
На дереві сова,
І дощ вночі і гримає,
Й Воно встає зі сна.
Спускається по дереву,
Купається в дощі,
Кігтями гладить черево,
Витягує кліщів.
Стрибає вверх і дивиться,
Шука дівча, що спить,
Побачить їжу, скривиться,
Щодуж туди біжить.
І кігтем скельця виріже,
В зачиненім вікні,
В кімнаті темній вилізе,
Візьме дівча собі.
У ліс її приволоче,
Накриє стіл, поснідає,
Не з'їсть одне плече,
Землей його прикидає.
Залізе знов на дерево,
Й тихесенько засне,
Розквітне в небі зарево,
І сонечко зійде.
Дівчатка, бійтесь темряви,
Воно по вас вже йде,
Давно спустилось з дерева,
І в шибочку шкребе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283756
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.10.2011
автор: Platon