Підлетіла вгору, як птах,
Та упала каменем униз;
Не знаходжу тебе я – крах!
Зникла раптом з думок моїх.
Підлетіла вгору, як птах,
Я згубила тебе, на жаль.
Не чекаєш мене в очах,
Оселилась в душі печаль.
Я зову тебе знов і знов.
Я лечу за тобою ввись.
Кличу тінь я свою: «Агов!
Поверни! І сама повернись!"
Ось піймаю тебе – ти тут.
Близько так не була ще ти.
Та піймати не можу знов.
Загубила тебе назавжди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283221
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Інга Хухра