Парадокс онлайну (іронічне)

Прийдеш  з  роботи,  халат  одягнеш,
Зітреш  красу  і  на  кухню  вмить...
Чомусь  з  роками  кохання  в*яне,
А  Він  байдуже  з  пультОм  лежить.

Став  інтернет,  як  товариш  кращий,
Футбол  і  пиво  -  весь  інтерес
І  спілкуватись  щоднини  важче,
Вже  не  життя,  а  суцільний  стрес.

Завітала  й  собі  в  "павутину",
Сайт  знайомств  випадково  знайшла
І  Він  з*явився  -  із  мрій  мужчина,
І  враз  ожила,  враз  розцвіла.

Які  слова  Він  писав  ласкаві,
Яка  велика  була  душа,
А  співрозмовник  який  цікавий,
І  ерудит,  і  цінує  жарт.

Так  спілкувались  не  день,  не  другий,
Ховали  ніжність  в  слова  прості.
Й  нарешті  фото  бойфренд  надумав
На  строгий  розсуд  припіднести.

Так  хвилювалась,  в  онлайн  спішила  :
Яка  ж  ти,  мрія  хмільних  ночей?
Аж  раптом  -  серце  ледь  не  спинилось  -
Він  одружений,  зі  мною  ще  й.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283157
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.09.2011
автор: Просто Тетяночка