1. – Скажіть, а Петру можна якось зателефонувати?
– Ні, в його мобільнику Скайп не встановлено.
2. Любовь нечаянно как нагрянет, да по голове как огреет…
– Сколько можно, Люба! Мы же уже в разводе!
3. Бабуся запитує маленьку онуку:
– Оленко, хто перекинув діжку з пшеницею?
– Котик Мурчик.
– А як же це він?
– Ну, як… Ляпками.
4. – Ви не бачили, тут нафтовики не проходили?
– Це ті, що з вудками і на лижах?
5. У шкільному щоденнику було написано разів з десять: «Сміявся на уроці! Сміявся на уроці!» Потім у середу: «Став серйознішим у класі». А далі протягом кількох тижнів знову: «Сміявся на уроці! Сміявся на уроці! Сміявся на уроці!»… І чого це дитина раптом посерйознішала?
6. Два водолази розмовляють:
– Ти коли-небудь у ванну пірнав?
– Пірнав.
– І як відчуття?
– Дуже незручно… Ластами стелю чіпляєш.
7. – Що ви робите у гаражі?
– Машину лагодимо.
– А потім?
– А потім п’ємо за її здоров’я… Щоб усе зрослося.
8. – Синку, а що це у твоєму щоденнику написано?... «Тримав двері, не пускав до класу учительку з іншого класу».
– Бо нічого їй по чужих людях швендяти!
9. Спортивний коментатор: «Нашим треба атакувати через лівий фланг. Там захисник після травми…». Напевно, ще на милицях.
10. З телепередачі: “Гестапівці захоплювалися методами НКВД, і найбільше вони хотіли дізнатися, яким чином маршала Тухачевського змусили визнати, що він – німецький шпигун”… Гестапівцям слід було образитися, та, напевно, когось не могли розколоти.
11. Побутова розмова:
– Любий, яку сорочку тобі випрати?
– Відчини шафу, люба, і бери будь-яку.
12. Реклама: «На півдні України ми вирощуємо найкращий у світі кетчуп…». Можна уявити, як на неозорих просторах Херсонщини пасуться величезні отари кетчупів.
13. У десятиградусний мороз на кіоску висить оголошення: “Є холодні напої”… Це, напевно, для “моржів”.
14. Регбіст-ветеран пояснив: “Тільки після 30-ти років людина починає розуміти, що треба робити з м’ячем”… Шкода, що я не регбіст. А то б також зрозумів.
15. Реклама: «Наша газета для тих, хто вміє читати»… Напевно, є видання й для тих, хто вміє розглядати малюнки.
16. Татусь запитує синочка:
– В тебе є гроші?
Синочок подумав, що зараз отримає десятку, зрадів і каже:
– Немає.
Татусь заклопотано почухався:
– Шкода, а я хотів у тебе позичити.
17. По радіо передали: «Абсолютно здоровий заєць напав на озброєного мисливця»… Цікаво, яким чином встановили, що саме заєць був абсолютно здоровим?
18. Інструкція з використання ялинкових прикрас: «Не вмикайте гірлянду, коли вона лежить у коробці»… А я от увімкнув. І нічого.
19. – Шкода нашого боксера! – вигукнула жінка після поєдинку, – Його побили, і він ще й програв!
20. Про одну команду сказали: «У них дуже вузька лава запасних».
21. Тиняючись у дворі, маленький хлопчик потрапив ногою у миску з водою для курей.
– Добре, що це ти вступив, а не батько, – сказала матуся і полегшено зітхнула.
22. Радіоповідомлення: “Зараз відбувається представницький тенісний турнір з шахів”.
23. Виявляється, у Києві є групи англомовних анонімних алкоголіків. Так, по-різному люди вивчають іноземні мови.
24. Злякався смерті і… помер.
25. Один політик сказав, що без рішення суду не можна бандитів називати злочинцями.
26. Пародія на рекламу. Сімейка з трьох чоловік промовляє до глядачів:
– Ми вже не користуємося зубними щітками. Навіщо нам щітки лише для зубів? Ми користуємося чистилками для всього рота!...
І демонструють здоровенні палиці зі щетиною, що стирчить в різні боки.
27. Патріотизм по-українськи: «Наша країна – погана! Наша культура – нікчемна! Наша мова – нікому не потрібна!... Але нехай хтось зачепить наші труби великого діаметру – будь-кому мармизу розмалюємо!»
28. На пачках сигарет тепер є страшне попередження: «Ви можете захворіти на рак!» Оце правильно! Щоб душа луснула з переляку! А раніше писали якусь єрунду – «Минздрав предупреждает», «опасно для здоровья». Гадаю, етикетки алкогольних напоїв теж слід доповнити страшилкою на зразок: «Ви можете пропити квартиру, втратити гроші, потрапити до міліції і просто обпудитися!»
29. Побутова розмова:
– Люба, та ходімо вже їсти!
– Хіба не бачиш? Я собі щось роблю!
30. Жіноча оповідь:
– Їду в транспорті. Чую: мене нудить – просто вивертає… І я перестала читати газету.
31. Дивна приказка побутує серед юристів: «Якщо не знаєш, як чинити – чини по закону»… А якщо знаєш, то закон, виходить, непотрібний?
32. Якось у школі виявилося, що одна учениця завагітніла. Я висловив свій подив. І учителька сказала:
– Отакої! Всі уже знають, тільки ти не знаєш!...
А я не зрозумів, чому мені так необхідно було про те знати.
33. Футбольний коментатор:
– Іде 26 хвилина поєдинку. Поки що на полі одні нулі.
34. – Агов, сусіде! Розумієте, не можу увімкнути телевізор!
– Ну то вимкніть його!
35. Хлопець у день виборів вирішив посміятися над товаришем. Телефонує його тещі і каже:
– Говорит Кивалов, ЦИК. Вы были на выборах?
Теща дещо шокована.
– Була, – цідить несміло.
– А зять ваш, Коля, проголосовал?
Теща лякається не на жарт. І перед тим, як кинути слухавку, каже:
– Коля ще проголосує…
Наступного дня Микола – ні в тих, ні в сих. Ходить похмурий та задумливий. Потім питає у товариша-жартівника:
– Тобі з ЦВК дзвонили?
– Ні, – відповідає той, – я ж ходив на вибори.
– А я не ходив, – мимрить Коля, – Так мені Кивалов дзвонив…
36. Приходит маленькая девочка с улицы и восторженно рассказывает: «Возле дома так бомбезно забор покрасили – просто глаза выпадают! Я как посмотрела – у меня сразу и выпали!»
37. Товариш пояснив мені, чому треба закінчувати школу.
– Якось біля кабінету історії розлили ртуть. І, ясна річ, усі подумали, що це моя робота… Уже хотіли викликати батьків, тягти мене до директора. А потім згадали, що я вже два роки, як випускник. Отже, й не можу бути причетним до дитячих витівок… Ось тому школу обов’язково треба закінчувати. І якомога швидше.
38. Розмова у міліції:
– А що, наркодилер, попався! Розповідай тепер, навіщо тобі стільки пігулок!
– Для консервації… Теща закриває помідори і до кожної банки кидає по три пігулки.
39. – Чому заборонили одягатися в стилі «мілітарі»?
– Військовим у місті набридло козиряти на кожному кроці.
40. Девушка ходит по квартире и причитает:
– Позвоните мне… Ну позвоните мне кто-нибудь… Хоть смс-ку пришлите… Я не могу найти свой мобильник.
41. – Ти чув, що американський літак скинув бомби на півночі Великобританії?... З Іраком переплутав, мабуть…
– Нічого особливого… «Дружній» вогонь. На війні таке трапляється.
42. Державний чиновник повинен мати міцне здоров’я. Адже йому доведеться працювати 24 години на добу. А, можливо, і сидіти 5-10 років у в’язниці.
43. – Доню, а як у тебе справи з хлопцями?
– Нормально, мамо. Одному поставила «двійку», другого вигнала з класу, третьому дала по шиї.
44. Після відпустки залишається тільки одне – чекати на Новий Рік.
45. Сміх без причини теж має свою причину.
46. Якось уночі двоє учнів пішли до школи. Цікаво ж, що робиться в епіцентрі знань, коли всі сплять… На першому поверсі знайшли відчинене вікно, залізли до середини і піднялися на другий поверх.
У коридорі було темно. Лише світло маленького ліхтарика вихоплювало позначки на дверях, мов написи на могильних плитах: «Кабінет історії», «Кабінет математики», «Кабінет хімії». На табличку «Директор» хлопці й не глянули, ніби точно знали, що за нею ховаються привиди. Але біля кабінету географії їх охопила раптова веселість – чи то від страху, чи то від безкарності, чи то від закоханості в географічку. Учні почали стрибати, реготати, грюкати в двері. Також кричали: «Поліна, відчиняй! Ми в курсі, що ти там!» І щоб остаточно приколотися, вирішили засунути сірник у замок… Ото буде номер – прийде Поліна вранці і не зможе відкрити двері!
Вовтузилися пів-години. Але сірники вперто не хотіли залазити – ламалися, мов паперові. Хлопці дивувалися: скільки замків зіпсували, а цей не можуть. Халепа та й годі!
- Он воно як! – сказав Васько, - Значить, Поліна проти нас!
- Дійсно, - погодився Гриць, - Ми так добре до неї ставимося… Ми так любимо географію… А вона якийсь хитрий замок вкрутила…
І обидва дали добрячих копняків у двері – від образи, звичайно, не з хуліганських мотивів.
Раптом з кабінету долинули кроки, клацнув ключ і на порозі з’явилася заспана учителька географії.
– Скільки можна повторювати, – промимрила Поліна, – я дома контрольні роботи не приймаю… Приносьте завтра до школи…
Але розмовляти вже не було з ким. Хлопці дременули, мов після пострілу зі стартового пістолету. І ледве знайшли своє вікно на першому поверсі…
– Слухай, а чого ти побіг? – запитав Грицько, перелазячи через паркан, – Ще й мене налякав.
– Ну так, – зіронізував Васько, – Треба було сказати: Поліна, я виконав домашнє завдання! Знайшов, де живуть папуаси!... І нащо я з тобою злигався! Вона нас напевне впізнала!... Вранці розповість директору… І будемо пояснювати, що ми робили у школі о 3-й годині ночі…
– А сама вона що там зараз робить? – розвів руками Гриць, зістрибнувши на землю, – Отже, боятися нічого!... Інакше шеф дізнається, що його підлеглі порушують виробничу дисципліну – сплять на робочому місці!
Васько, міцно стоячи на ногах, почухав потилицю:
– І справді!... Але знаєш, я б не хотів, щоб у Поліни почалися проблеми… Вона мені подобається, і за будь-яких обставин я нічого про неї не розповідатиму.
– Вона мені теж подобається, – заявив товариш, – Ну то й що?... Між закоханими трапляються конфлікти. І коли Поліна поскаржиться директору, я теж не мовчатиму…
– Оце новина! – насупився Васько, – Я думав, ти мій друг, а виявляється – суперник!... Ну, і як ми Поліну ділитимемо?
Гриць замислився:
– Згоден, чортівня якась виходить… А ти коли плануєш з нею одружитися?... Я - одразу після випускного!
– І я теж, – сказав Васько невдоволено.
– Чуєш, давай не будемо сваритися! – тупнув ногою Гриць, – Нам ще п’ять років учитися! За цей час усяке може трапитися…
– Ти на що натякаєш? – закричав Васько, – Я її з 1-го класу кохаю, хоч у нас тоді й географії не було.
Гриць посміхнувся:
– Ну, наприклад, чиїсь батьки переїдуть до іншого району, і тебе або мене переведуть до іншої школи... А там буде інша географічка… Ось і помиримося…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282942
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2011
автор: gudzyk