Істини Божі

Коли  мені  важко  і  серце  у  тузі,
Коли  мене  зрадили  рідні  і  друзі,
Молюся  Ісусу!  Мене  Він  прощає,
І  Духом  Святим  Своїх  істин  навчає.

                           1
Не  брати  чужого    кохання  дещиці,
На  світ  не  дивитись  очима  блудниці,
І  щастя  чужого  шматками  не  рвати.
За  вкрадене  щастя  прийдеться  страждати.

                           2
Не  клясти  сусіда  і  не  обмовляти.
Своїх  ворогів  варто  благословляти.
Та  жити  у  мирі  з  душею  і  тілом,
Слова  власні  завжди  доводити  ділом.

                           3
До  друзів  своїх  не  лукавою  бути,
І  користь,  і  зиск  щодо  них  -  позабути.
Не  заздрити  іншим,  на  них  не  брехати,
І  завжди  із  вірою  правду    шукати.

                           4
Звертатися  вранці  в  молитві  до  Бога,
Була  щоб  щаслива  на  весь  день  дорога.
І  низько  схилятись  в  момент  каяття,
Ввіряючи  в    руки  Ісуса  життя.

                         ***
До  Бога  і  радість  несу  і    печалі,
І  хочу,  щоб,  друзі,  ви  знали  надалі:
Господь  мій  людей  усіх  благословляє,
Всіх  любить,  прощає,  чекає,  приймає.


03-26.  09.  2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282843
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Мазур Наталя