Сором'язливо клавіші торкаю -
Тремтить, немов п'яніючи, рука...
Мене напоїть Ніч солодким чаєм -
Вона ж не любить кави, що терпка,
А свіжий сік, чи фреш (так зараз модно)
Барвистий надто для нічних принад!..
Дивлюсь на зорі - всі такі холодні,
А місяць, як цукровий мармелад...
Звабливе танго - звуки в безкінечність,
Мене запросить Ніч у танець свій...
Чиїсь слова, про "Думать недоречно!"
Підкинули до мене сотні мрій.
Зі мною Ніч - красуня, наче з Раю,
Тендітна постать, чорна шаль легка...
Сором'язливо клавіші торкаю -
Тремтить, немов п'яніючи, рука...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282623
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.09.2011
автор: АнГеЛіНа