Давно ми стали вже дорослі,
Не граєм хованки в колоссі.
Та все ж, поводимось як діти,
Життю вчимося знов радіти.
Втішаєм душу почуттями,
Любити здатні до безтями.
На вушко ніжно шепотіти:
«Кохаю». Ніде правди діти,
Серця для щирості відкриті.
Мов два супутники у світі,
Ми поруч будемо летіти,
Хоч різні й маємо орбіти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282587
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2011
автор: Олександр Ковальчук