Чорно-біла дуальність

Мої  білі  тендітні  птахи
Ховалися  в  клітках  твоїх
Лякались  літати

А  бридкі  мої  чорні  птахи
Летять  пустувати  вночі  
Й  світанку  заграти

Білий  вітер  кусючий,  ціпкий
Зісмоктує  перснів  сліди
Зі  зламаних  пальців

Чорний  вітер  ласкавий,  палкий
Охоче  руйнує  мої
Піщані  палаци

Це  кохання  -  бліда  біла  тінь
Залишить  слідів  на  воді
Не  вхопить  назавжди

Поза  райдуги  та  далечінь
Чорнотою  тіні  подій
Накриє  несправжнє

Ті  бридкі  посивілі  птахи
Навчилися  власні  плести,
Незламнії  сіті

Ті  тендітні  чорні  птахи
За  тебе  згорять  навесні,
Згорять  на  тім  світі


©  Дмитро  Барзілович,  вересень  2011.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281883
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2011
автор: Дмитро Барзілович