Намалюй мені осінь кольором неба.
Відігріюсь у фарбах віршів біля Тебе:
Тонким пензликом - синь,
а тонесеньким - просинь -
І малюється осінь, малюється осінь.
Намалюй мені осінь кольором листя.
Дай до Тебе хоча б у віршах притулиться.
Охра золото в зелень неспішно наносить -
І малюється осінь, малюється осінь.
Намалюй мені осінь кольором поля,
Що зерно віддало, але ще не вхололо.
Хай малюнок простим олівцем -
і з натури...
Я тепло прочитаю з цієї гравюри.
Усе йде.
Все минає...
І це промине.
В осінь цю - як в минулу! -
Ти не бачив мене.
Не залишилось зустрічей, поглядів, слів...
Але осінь лишає малюнки віршів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281881
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2011
автор: Ольга Медуниця