Закрию очi i згадаю,
Як я щасливою була.
Сторiнки юностi гортаю,
Лиш там я мала два крила.
Як птах у вiльному польотi,
Я з вiтром бавилась не раз.
А вiтер той рiвня свободi,
I дiвуванню мого час.
Я пам`ятаю зустрiч дивну,
Де ти неначе занiмiв,
Вдивляючись у очi синi,
Мене на танець запросив.
Той нiжний погляд, дотик рук
Навiки в пам`ятi моiй.
Я досi чую серця стук
Ти казка, сплетена iз мрiй.
Ти цiлував мое волосся
I нiжно, палко обiймав.
Менi тодi уже здалося,
Що ти одразу покохав.
Серця ми навпiл роздiлили
Любов бувае лише раз.
Та долi людськi, сизокрилi.
Розвели, розлучили нас.
А ми, немов би два свiтила,
В безмежнiм просторi зiрок.
Два люблячих небесних тiла,
Лише у снах буваем вдвох…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2011
автор: Козаковцева Вікторія Володимирівна