Ходжу, як пес, по Львову без припону,
Хвостом змітаю куряву з бруківки.
Не підчиняюсь я тому закону:
Доступної, дурної дівки.
Із вікон в вуха ціляться огризки
Солодких яблук (У шерстрі кудлатій).
Четвертий день не бачила я миски
Лише тому, що не тієї статі.
І хай із носа сипляться окурки,
Ногами лізуть в дупу – я не плачу!
Які ж убогі ті сліпі придурки
Негідні розділити долю псячу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281555
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2011
автор: Келя Ликеренко