У оркестрі він маестро,
там він у пошані,
але є в нас такі mestre,
що лише руками
вміють керувати хором.
і то по підказці,
хтось позвонить: "Руки вгору!"
і вони, як в казці,
голосують за що треба
і за що не варто.
Диригент росте до неба!
Ще більше азарту
додає та одностайність
і загальний послух,
а як хтось не так - негайно
звільнить недорослих.
Не сам звісно, а позвонить
в піднебесну хату
і вже дивишся накрилась
у когось зарплата
чи закривсь дохідний бізнес,
або навіть гірше -
прокурору клятви ліпиш
чи складаєш "вірші".
Отака-то, друзі справа,
диригентська доля -
ніби довжність, ніби слава
та в паскудній ролі!
mestre - мештро(португ.), майстер
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280443
Рубрика: Сатира
дата надходження 13.09.2011
автор: Борода