Люблю я шалено таємну цю ніч..
Не так саму ніч, як нестримні примари,
Тепер я складаюсь лишень з протиріч,
У моїх руках всі самотні бульвари.
Вдягаю прозору шифонову гладь,
Волосся прикриє наповнені груди,
Чекаю на ліжку, фантоми ж не сплять,
Тоді ти приходиш, лишаєш слід всюди.
Влітаєш в віконце, нестримний твій жар,
Уява тебе вже сама малювала,
Приносиш з собою всіх пестощів дар,
Чи румбу, чи танго в вогні танцювала.
Мужчина з ілюзій - це казка душі,
Не зрадить, не кине, дарує кохання,
Тримає тремтіння завжди на межі,
А вдень я згораю від того чекання..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280094
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2011
автор: Galkka