Знов дороги-дороги земні,
Ці розлучниці,вмиті дощами,
Пролягли через нас.А мені
Досі пахне твоїми вустами...
Досі тисне на серці печаль
За отим безтурботним минулим,
Мов іржею,в'їдається жаль-
Пережили,проте,не забули...
Перескочили юності дні
Так зухвало і так непомітно,
Мов безсмертні!І часом мені
Твоя посмішка лагідна квітне
Орхідеями радісних днів
І солодких ночей гіацинтом!..
А довкола дороги земні
Обмотали невидимим бинтом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279558
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2011
автор: Наталя Данилюк