(Ісаї 42:9-19)
В ту саму річку двічі не зайдеш.
Усе тече, міняється і плине…
Є знаки для доріг, границь і меж.
Означується часу переміна!
Закінчується літо. Урожай
Прийшла пора із вдячністю збирати.
Я помічаю, що в далекий край
Птахи вже скоро будуть відлітати…
Так, для усього в світі є свій час:
Є час мовчати і є час кричати.
Відкрию очі, щоб почуть Твій Глас,
Твоє знамення часу відчувати!
До Слів Твоїх я серце прихилю,
Прошу, Господь, щоб не була глухою…
До Уст Твоїх я серце притулю,
Прошу, Господь, щоб не була сліпою…
Дух Божий кличе: входьте у нове!
Старого у новому не шукайте.
Нехай нова надія оживе
І пісню нОву Господу співайте!
Свій крест з довготерпінням несемо,
Долаючи і страх,і біль, і втому…
За Господом ми з вірою йдемо,
Щоб нам не залишатись у старому!
21.08.2011рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278850
Рубрика: Присвячення
дата надходження 06.09.2011
автор: Галина Левицька