Такий вже ливень злив,
Що аж асфальт поглибшав:
Поверхня появилася
і дно…
Незряче
незачинене вікно
І сіре небо,
наче попелище.
Будинки посіріли –
мертвий ліс.
Сучасне місто
обминає вітер.
Через Дніпро
висить залізний міст –
Залізний світ,
залізні
Божі
діти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278541
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2011
автор: Валя Савелюк