Вона любила сина й алкоголь,
складала іграшки й пляшки в корзину,
й співала :до,ре,мі,фа,соль,
і п`яно цілувала сина.
Її любов ділилася на два,
мов балансир у ній вона хиталась:
твереза ,сина в зоопарк вела,
а ввечері, до смерті, напивалась.
Вона любила сина й алкоголь,
і всю себе любові віддавала,
й далеко не наївна,як Ассоль,
хепі-енду зовсім не чекала.
Прийшли, одного разу,виконавці,
забрали сина,- без душі закон,
біля дверей лежать дитячі капці,
самотні капці.А вона- вже вище крон.
Пішла по хмарах Богу дорікати,
твереза -ранок видався не фарт,
десятий поверх, мить,зелені шати,
останній розпач увібрав асфальт...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277868
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2011
автор: Межа реальності