...ці залишки літа проростатимуть стигмами
в наших наживо спалених душах
я блюю на паркет гнилими римами
ти давишся дешевими японськими сушами...
така відстань між нами непевна
застає на одинці опівночі
ти цілуєш моє фото таємно
я стою на законах гендерної рівності...
але справа не в цьому і навіть не в тобі
авансом повіривши в теплу осінь
я виліковую сотні безглуздих фобій
чужого серця...тоді мені простоволосій
стає неймовірно легко і просто
заливати в порожню утробу хенесі
і мовчки розкручувати напхані літом папіроси...
пам"ятаю коли ми кохались з тобою у березні
ти ранком залишав на столі гроші...
...а далі життя затягнуло в рутину
ти став безнадійно досягнутою вершиною
і совість мовчить ми чекаємо вересня
можливо тоді ти "колишній" повернешся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277587
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2011
автор: Poetka