Мов по венах ножем-
розмова про совість,
солодка,як джем,
і довга,як повість.
Про чужу,не свою,
бо чужа не болить,
лиш в душі на краю,
з чужою легше прожить.
І в час роковий,
згадати про біль,
про те,що не злий,
та в серці вже міль.
І померти чужим,
ковтаючи сум,
знімаючи грим,
під гаснучий розум...
Мов по венах ножем-
розмова про совість,
солодка,як джем,
і довга,як повість...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277206
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2011
автор: Межа реальності