Провина…

Якась  самотність  душу  огортає.
Якась  печаль  вуаллю  одяглась.
Холодний  біль  пекуче  розриває.
Душа  кривавим  криком  пройнялась.

Колючкою  троянди  слово  ранить.
Росою  чистою  сльозини  виступа.
У  вічну  путь  така  провина  манить...
Колючим  дротом  серце  огорта...

                   .  .  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2011
автор: Олеся Глібка