За незалежність вип*ємо чарчину!
Але радіти геть нема причини.
Тому що незалежні ми Самі від себе,
Прийшли туди - куди не зовсім треба.
Одні жирують, інші геть голодні.
Оце таке становище сьогодні.
Роздерибанили усю державу.
Здобули в світі ми не гарну славу.
По всьому світі ми шукаєм долю.
Оце таку собі здобули волю.
За що боролись? З чим ми залишились?
В історії в задвірках опинились.
Нас всіх тихенько обібрали.
А хазяями стали нові феодали.
Ось отака вона правда невтішна.
За що це нам? Невже ти Україно грішна?
Дітей твоїх по всьому світу розкидало.
За ці роки нас значно менше стало.
Оце мене найбільш лякає.
А що в майбутньому...невже його немає?
Тоді чого ми всі чекаєм?
За незалежніть вип*ємо іще чарчину.
Проп*ємо геть ми неньку Україну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276662
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.08.2011
автор: Верба Владимир