... здобували нудьгу, прикрашаючи стелю кристалами,-
та ким стали ми? розкидало роками, вокзалами
і змінилась адреса Всевишнього скоро...
в коридорах молитви я зовсім тепер не друкую.
світ Гренуя просякнутий смородом смерті,
наскрізь стерті, ми запах дощу пригніздили до стінки,
лиш відтінками сліз заливали сусідні кімнати,
де огризки таланту обом заважали ще спати...
ці мандрівки у часі робили нас надто блідими,
невловимо прозорість сльозами обох напувала..
та мало... це літо дощами повільно вбивало,
під нігті слова із брудного металу...
їх мало...
та й нас вже з тобою не стало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276464
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2011
автор: Biryuza