- Король, ввійти дозволь.
- Ти антиквар чи варвар?
- Я совісті твоєї секретар.
- Як ти посмів! Ти розбудив пекельний гнів,
і не побачиш сонця до кінця віків!
Закину в склеп, де натовп ворогів!
- Хай так, для тебе я лише простак.
- Вульгарний раб бездарний!
- Ти не король - безвірний блазень марний..
- Йди геть з моїх очей, у пащу цербера, у слиз печер!
- Без охорони, сам піду. Та знай, якщо помру -
помре мораль, загине совість.
І ти за ними в кут глухий підеш,
про смерть благати тихим голосом почнеш..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274376
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: homanets