Градом нестримні цілі. Хвилі задумних ,,може''...
Страшно, які ми різні... Страшно, які ми схожі!
Наші святі ,,бажаю'' світяться неозоро...
Страшно у серці тундри. Страшно посеред моря.
Прагнути треба світла! Мури впадуть бетонні.
Небо поставить крапку: в неба найбільше волі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273090
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Віктор Фінковський