Я б загубилась зараз десь у Празі,
на одній з її затишних вулиць.
Щоб відчувати як пахне карамеллю бруківка
і топляться під сонцем зефірні дахи.
Наче закоханий в заварну каву прибулець,
нестерпно милий, наївний...
І скільки б ти мене не просив,
скільки б умов не ставив.
Я всеодно притягаю собою
змащені ефірним маслом полюси,
мої сенсори надто яскраві.
Сиділа б на терасі і пила подихами небо,
таке мереживом надумане...
П'яніла б від цвітіння магнолій,
не відчувала б на собі одягу,майже гола,
танула б по тобі парфумами.
Я б загубилась зараз десь у Празі,
наляканим котиком, щоб муркотіти
на теракотових підвіконнях.
Я б знайшла тебе за теплим, молочним вітром.
Я б намалювала тобі на обличчі поцілунками сонях...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272675
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.07.2011
автор: Леона Вишневська