з неба вода
відсуваю фіранку рядки перекреслюю
самоцензура і внутрішні блоки даються взнаки
листя шалено-зелене і мокре
(як мої "хочу")
тремтить під водою з небес
(мов під поглядом твОїм)
я уперше в житті не загадую навіть бажань -
так боюся наврочити...
у кімнату вривається дощ крізь кватирку прочинену
мої пальці пахнуть чорнилом і абрикосами
підкоряюсь статуту серця віднині чинному
і тікаю по мокрім асфальті ступнями босими
27.07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272314
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2011
автор: Ляля Бо