Прокручую я сцени самогубства,
І щось в середині пала,
Можливо це від того хмелю ?
Все рівно вже душа пуста
Тікаю тільки сам від себе,
Придумую якусь дурню,
Та бути хочу біля тебе,
Та як завжди при зустрічі чкурну
кудись туди , аби втікати,
й не бачити твоїх очей,
от зараз в руки автомата,
і парочку недоспаних ночей …
я і приманкою пішов би,
і в лігво вбивць , та будь куди,
лишень не мучитися більше,
бо в середині все болить …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272187
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.07.2011
автор: Віктор Непомнящий