пахне вірш квіткою

...  я  в  слухавку  їй  перелічую  фобії...  запах  чаю,
 уявляю  все  як  її  нігті  схожі  на  прапор  Канади.
стаю  ящіркою  і  роздвоєним  язиком  її  голос  хапаю,
замість  цукру  куштую  рештки  віршів  й  помади.
я  вдихаю  отруту  міст,  заливаюся  вранці  током,
верещу  у  собі,  що  вже  зводить  гланди.
а  вона  розтлумачить  все,  порахує  невірні  кроки
і  наситить  мій  світ  ароматом  себе/троянди.

і  коли  мої  стіни  ковтатимуть  битий  посуд,
її  голос  притихне,  як  втіха...червоні  стяги.
соломинкою  п'ю  я  із  нею  пекучий  досвід,
бо  разом  не  годиться  вмирати  з  спраги.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272150
Рубрика: Присвячення
дата надходження 26.07.2011
автор: Biryuza