я створила тебе по своїй невидимій подобі
і тому неодмінно колись прожену з думок
наче з едему.
тоді ти почнеш соромитись своїх віршів,
поспішно прикривати їх дивними мелодіями
і твій сором наспівуватимуть п'яні підлітки
десь в смердючих забігайлівках.
та я створила тебе по своїй скляній подобі,
розбитій і склеєній небесною ізолентою,-
відтак нехтую обітницями і пробачаю пісні.
заспівай мені колискову про слухняне ягня,
згадуючи письмовий стіл у моєму тісному едемі
і ті листи, що світились своєю безсловесністю.
ти так хотів писати молитви під музику,
дякувати своєму творцеві та прославляти його,
але ж я тебе створила по своїй невидимій подобі
десь в раю черепної коробки...
(важко бути богом)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270787
Рубрика: Верлібр
дата надходження 18.07.2011
автор: Biryuza