«Вже ніч вкриває сонце. Пора спати!
І зіронька яскрава коло хати
голубить сині оченята сяйвом,
в пелЮстках роси сняться ніжним мальвам».
Вкладала спати діток няня-мати,
а вдома двійко рідних... Колихати
їх буде вітер із дощем холодним.
Тривога: «Добрий ранок» - скаже сонним.
«Якби ж не руки, крила – полетіла б!!
Не можу - поруч, а без Вас не сила!» -
В зажурі емігрантка в Лісабоні
молилась і стискала щось в долоні… -
Листи із дому - від синочка й доньки
обвЕли дітки на папір долоньки,
щоб мама доторкнулась України,
щоб мама була часткою родини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270288
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.07.2011
автор: Окрилена