- Чом задумався, Миколо? -
друг Степан питає.
- День народження у жінки, -
той відповідає, -
що б такого здарувати,
що б купити їй?
Сорок п’ятий завтра стукне,
а я сам не свій.
- Не журися, Миколаю.
Скільки того діла,
чи не чув, часом, між іншим,
що б вона хотіла ?
- Ніби ні. Лишень ось ниє,
що не заробляю,
що нездара і незграба,
всеньке пропиваю,
що сусід – ото є приклад –
жінці помагає
(хоч вона у нього стерва),
любить, поважає,
в неї шуби і перстені,
євро у кімнатах,
повлаштовувані діти
по великих блатах,
а у тебе - срач у хаті,
і грошей катма,
вже закрутки на підході
виварки нема.
- А ти кажеш, не бажає.
Коля, не горюй!
Хоче виварку дружина –
то ти й подаруй.
- Ну, Степане, ти і розум,
я ж на марно чах.
Три в одному: подарунок,
користь, й по грошах.
……
Зустрічаються друзяки
наступної днини,
а в Миколи вид наче
в побитої псини.
- Що таке з тобою, Колю,
знову щось впоров,
може жінці подарунок
твій не підійшов?
- Я лише сказав: "Вітаю"
і баняк їй …враз….
на мою дурну макітру
підійшов якраз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270272
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 15.07.2011
автор: Андрій Чернівець