без надії сподіваюсь

людиноподібні  будинки
по  вулицях  міста  і  площах
вони  віддзеркалення  наші
в  них  свято  і  смуток  і  сон
в  них  спокій  шукають  душі
їм  тісно  в  гігантських  мушлях
їх  рухи  у  межах  ринку
в  їх  жилах  тече  фреон


людиноподібні  дерева
по  парках  стоять  і  скверах
вони  проросли  крізь  асфальти
їх  лиця  хронічно  сумні
гілля  у  небесній  смальті
вітри  виграють  на  альтах
вигукую:  contra  spem  spero
ваш  відчай  проріс  у  мені

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270250
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2011
автор: isabel