Біла вічність зимових снів...
Вихор зір, що засліплюють душу...
Змахи вій, наче крил голубів
Я забути не можу, та мушу.
Білі хвилі повітря і сніг...
Білий слід, на білому фоні.
Ти ступив за білий поріг,
залишивши гудки в телефоні.
Білий дим сигаретний, їдкий,
Серце хоче хмільної отрави...
З білих снів мене кличе гіркий
Смак гарячої чорної кави.
́́́
22.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269675
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Ірис