Зворотні адреси твоїх і моїх конвертів
Ще довго чекатимуть рук, а папір - чорнила.
Ти знаєш, здається, що спогади все ж безсмертні
І пахнуть тобою, затерті, припалі пилом.
Давай, без кордонів! Ти чуєш, все можна стерти! -
Цей грим заборони. Давай, нереально - в казку!
Я буду самотнім, ти будеш любити, Герда!
Хоч, знаєш, любити самотніх до болю важко...
Зворотні адреси. Невже їх тепер не пишуть?
Для чого ж тоді наші душі в думках стискають?
Відбитками серця постскриптуми хтось залишить
Бо знає, що десь ці відбитки давно чекають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268804
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: Олександр Гриб