Вона любить далекі зорі
літні ночі-на підвіконні.
Коли шепоче тихо вітер
цілувати ніжні квіти.
Малювати веселкою
мрії казкові,
Вишивати травинкою
сни кольорові.
Знає і радість, і горе
Навчилась жити з болем.
Щиро вірити й любити
не зрікатись й не просити
Віддає себе в житті.
Плаче, тихо так, вночі
Не вірить знакам долі.
Її розуміють лише зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268346
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2011
автор: Кавалева