Мій рідний край

Мій  рідний  край...  У  ньому  щастя  й  смуток,
І  шум  тривог,  і  зустрічей  краса...
І  серця  стук  спиває,  наче  трунок,
З  дніпрових  круч  блаженні  небеса.

Це  все  моє:  тумани  на  світанні,
На  річці  ряска  і  старий  курган...
І  я  для  цього  жить  не  перестану,
Допоки  в  серці  б'ється  ураган
Надій,  любові,  щастя,  сподівання
Й  очей  не  застелив  іще  туман...

Я  тут  живу!  Тут  корені  прадавні
Моїх  дідів  глибокі  проросли.
Зелені  пагінці,  насіння  раннє  -
Щасливі  дні,  що  близько  підійшли,
Вони  ростуть  і  множаться,  і  зріють,
І  крона  їх  до  сонця  досяга...
Вони  ту  зірку  дужче  розігріють,
Бо  й  для  такого  є  у  них  снага!
Радіє  з  того  ненька-Україна!
Карпатські  гори  і  Донецький  кряж  -
Це  все  наймальовничіша  картина,
Найкраще  в  світі  писаний  пейзаж!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267940
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2011
автор: Флоренція