Я не витру тебе зі спогадів,
Бо неможна ж так - півжиття
Тихих ранків з п’янкими заходами
Безпощадно викинути в сміття!
Забути барви всі і слова,
Проміняти єдине небо,
Щоб заспокоїлася Душа
І на мить обернулась степом...
Лиш на мить... Лише мить - цього досить,
аби стати такою, як інші.
І ніхто більше не попросить
Прочитати про себе вірші...
Але я ще молюсь ночами!..
Намагаюсь забути, хто я...
Твоє небо... мені сяє зірками
І наспівує спогади моря...
29.05.11 22:48
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267873
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.06.2011
автор: Аліна Шевчук