Три пари рідних, синіх оченят,
Як совість дивляться мені у душу.
Три пари рідних, ніжних рученят
Життям ведуть. Я вистояти мушу
Цю круговерть і радощів, і бід
Пройду - онуки не дозволять впасти.
Три пари ніг за мною слід-у-слід
Ідуть, даруючи надію й щастя.
Три часточки, три крапельки мої:
Нема від Бога кращого дарунка.
Я впевнена, що їхні вчинки всі
В житті набудуть вищого гатунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267274
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2011
автор: Радченко