Коли одержимість минає. .

Не  впади  через  моє  тіло

не  поранься  об  очі  мої

я  любити  тебе  уміла

та  замало  мене  самої

і    не  жди  що  я  все  забуду

не  чекай  що  впаду  в  розпуку

я  любила  й  любити  буду

але  йду  відпускаю  руку

не  питай  мене  про  причини

їх    набралося  геть  без  ліку

я  шукала  в  тобі  мужчину

ти  в  мені  не  розгледів    жінку

і  нема  в  тому  щастя  любий

я  не  вмію  себе  ламати

ця  любов  нас  обох  погубить

ти  ж  не  хочеш  нічого  знати

і  тому  я  тебе  благаю

не  поранься  об  очі  мої

я  ще  й  досі  тебе  кохаю

але  нас  вже  давно  не  двоє.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266467
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.06.2011
автор: Анничка Королишин